педагогічна практика



Академія праці, соціальних відносин і туризму

Юридичний факультет

Кафедра теорії, історії держави і права та конституційно-правових дисциплін

Звіт

про проходження ПЕДАГОГІЧНОЇ практики

Термін практики з 03.03.2014 по 27.03 2014 р.

База практики

Академія праці, соціальних відносин і туризму

Виконала студентака магістратури

денної форми навчання

спеціальності

Правознавство Борщ Вероніка Володимирівна

(прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник практики від кафедри

к. ю. н., доцент Кудін С.В.

(науковий ступінь, вчене звання керівника)

д. ю. н., професор Майданник О.О. Зав. кафедри

(прізвище, ім’я, по батькові)

Київ 2014р.

ЗМІСТ

І. Індивідуальний графік практики

1.1 Стислий аналіз науково-інформаційних джерел, використаних при підготовці занять під час практики

ІІ. Графік проведення семінарського заняття

2.1 План семінарського (практичного) заняття

2.2 Методика проведення семінарського заняття

2.3 Тести, розрахункові та ситуативні завдання (Додаток 1)

2.4 Аналіз перевірки знань і успішності студентів

ІІІ. Висновки

Список використаної наукової літератури

1. United States. War Dept.: The War of the Rebellion: a Compilation of the Official Records of the Union and Confederate Armies, Govt. Print. Off., Washington 1880–1901, 128 Bde. (online[5])

2. Southern Historical Society Papers CD-Rom, H-Bar Enterprises 1st Edition, 1997, ISBN 0-7639-0084-2

3. Clarence Buel, Robert Underwood Johnson: Battles and Leaders of the Civil War, Century Co, New York, 4 томи, 1884–1888 (свідч. учасників війни)

4. Бесчастний В.М. Філонов О.В. Субботін В.М. Пашков С.М. Конституційне (державне) право зарубіжних країн. – К.: Знання 2008. – 467 с.

5. Бостан С.К. Тимченко С.М Державне право зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Запорізький юридичний ін-т МВС України Київський юридичний ін-т МВС України. – К. 2005. – 504 с.

6. Історія держави і права зарубіжних країн. Правові джерела: навч. посібник / Г.І.Трофанчук (упоряд.). – К. : Юрінком Інтер 2008. – 347 с.

7. Калашников В.М. Організаційно-правові засади місцевого управління і самоврядування в зарубіжних країнах: монографія / Національна академія держ. управління при Президентові України Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління. – Д.: Пороги 2009. – 387 с.

8. Коваль В.С. Медведєв Ю.Л. Державне право зарубіжних країн. – Луганськ: РВВ ЛАВС 2005. – 248 с.

9. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: навч.-метод. посіб. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича / А.З.Георгіца (уклад.). – Чернівці: Рута 2008. – 128 с.

10. Мартинюк Р.С. Державне (конституційне) право зарубіжних країн. Загальна частина: навч. посіб. – Острог: Видавництво Національного ун-ту «Острозька академія» 2007. – 200 с.

11. Шостенко І.І. Шостенко О.І. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч.-метод. посібник / Міжрегіональна академія управління персоналом. – К.: МАУП 2003. – 104 с.

План семінарського (практичного) заняття з дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»

Тема «США, Війна за незалежність, Конституція США»

Колонізація Америки англійцями

Передумови війни за незалежність (XVIII століття)

Війна за незалежність (1775-1800) Декларація незалежності

Конституція США

Перші роки республіки

Громадянська війна: причини та наслідки

Тема «Французька буржуазна революція»

Велика французька революція. Причини її виникнення.

Періодизація французької революції

Хід подій у французькій буржуазній революції та Декларація прав людини і громадянина

Конституційна монархія і Перша Республіка

Жірондистська республіка

Від Якобінської диктатури до першої імперії

Термідоріанська республіка

Методика проведення семінарських занять

Семінар (лат. seminarium — розсадник) — вид практичних занять, який передбачає самостійне опрацювання студентами окремих тем і проблем відповідно змісту навчальної дисципліни та обговорення результатів цього вивчення, представлених у вигляді тез, повідомлень, доповідей, рефератів.

Семінарські заняття виконують такі основні функції:

— навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);

— розвивальну (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);

— виховну (виховання відповідальності, працездатності, виховання культури спілкування і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби раціоналізації навчально-пізнавальної діяльності та організації дозвілля);

Визначаючи методичну концепцію організації і проведення семінарських занять, слід виходити з того, що:

— до семінарських занять висуваються загальнодидактичні вимоги (науковість, доступність, єдність форми і змісту, забезпечення зворотного зв’язку, проблемність та ін.);

— при виборі методики проведення семінарських занять слід ураховувати особливості, зумовлені логікою викладання конкретної дисципліни та психолого-педагогічних особливостей студентської групи;

— необхідно забезпечувати високий рівень мотивації навчальної діяльності студентів (вивчення теми слід розпочинати із з’ясування її значення для засвоєння даної чи інших дисциплін, у майбутній професійній діяльності тощо);

Залежно від типу структура семінару може бути різною, однак викладачеві слід знати, що при його підготовці навчально-пізнавальну

діяльність студентів слід організувати наступним чином:

1. Повідомити тему і план семінару.

2. Запропонувати для самостійного вивчення основну і додаткову літературу.

3. Надати усні чи письмові (у вигляді «Методичних рекомендацій») поради щодо підготовки до семінарів.

4. Надати студентам індивідуальні завдання та за необхідності провести консультацію з теми семінару.

Методика управління семінаром залежить від багатьох чинників: дидактичної мети, педагогічної майстерності викладача, рівня готовності і активності студентів та ін.

Структура семінарського заняття: Організаційна частина; Мотивація та стимулювання навчальної діяльності; Обговорення проблем, винесених на семінарське заняття; Діагностика правильності засвоєння студентами знань; Підведення підсумків; Організація самостійної роботи студентів.

Студентові магістратури, молодому викладачеві слід знати основні критерії оцінювання якості семінарського заняття, зокрема:

1. Цілеспрямованість — чітке і аргументоване висунення наукової проблеми, намагання поєднати теоретичний матеріал з Його практичним використанням у майбутній професійній діяльності.

2. Планування — виокремлення і повідомлення студентам головних питань, пов’язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури.

3. Організація семінару — уміння розпочинати та підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей студентів, оптимальна інформативність і наповненість навчального часу обговоренням проблем.

Знання студентів, виявлені на семінарах та інших практичних заняттях, повинні коментуватися та обов’язково оцінюватися. Оцінки заносяться до журналу і враховуються при виставленні підсумкової (чи модульної) оцінки з навчальної дисципліни.

Аналіз перевірки знань і успішності студентів

Контроль знань студентів є складовою частиною процесу навчання. По визначенню контроль це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання. Деякі викладачі традиційно підходять до організації контролю, використовують його в основному заради показників досягнутого. Перевірка знань студентів повинна давати відомості не тільки про правильність чи неправильності кінцевого результату виконаної діяльності, але і про неї саму: чи відповідає форма дій даному етапу засвоєння. Правильно поставлений контроль навчальної діяльності студентів дозволяє вчителю оцінювати одержувані ними знання, уміння, навички, вчасно надати необхідну допомогу і добиватися поставлених цілей навчання. Усе це в сукупності створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей студентів і активізації їхньої самостійної роботи на семінарах. Добре поставлений контроль дозволяє викладачеві не тільки правильно оцінити рівень засвоєння студентами досліджуваного матеріалу, але і побачити свої власні удачі і промахи.

Правильно і об’єктивно організований контроль є дієвим засобом перевірки засвоєння знань, розумової діяльності і практичних умінь студентів. Контроль виховує у студентів почуття відповідальності за результати своєї навчальної праці. Перевірка знань студентів сприяє організації цілеспрямованого повторення і закріплення навчального матеріалу, поглибленню знань і мовленнєвих умінь студентів.

При перевірці знань студентів я використовувала індивідуальну форму контролю. При аналізі і перевірці успішності знань студентів, я звертала увагу на усвідомлений характер відповіді, логічність суджень, доказовість висунутих положень. З цією метою я задавала додаткові питання.

В результаті проведення таких занять були виставлені результати успішності студентів. (Додаток 2)

Висновки

Під час практики, я удосконалила свої вміння щодо написання конспектів та проведення семінарів. Я відчула себе справжнім викладачем, навчилась організовувати роботу групи за допомогою різних форм роботи (індивідуальна, фронтально-колективна, групова, парна). Також я з’ясувала, що для підвищення уваги студентів на вивченні чи повторені матеріалу, краще застосовувати активні методи навчання, такі як: ділова гра, розігрування ролей, метод проектів, дискусія, евристична бесіда. Методи активного навчання використовуються для тренування та розвитку творчих здібностей студентів, логічного мислення, формування в них відповідних практичних умінь та навичок.

Найцікавішими для студентів виявилися інтерактивні методи навчання такі як: «спільний проект», «коло ідей», «незакінчене речення», «мозковий штурм», «вирішення проблем», дискусія. У ході проведення цих методів студенти активно приймали участь у виконанні завдань, активізувались навіть ці студенти, які увесь час нічого не роблять та не цікавляться оточуючими. Студенти повністю розкриваються та намагаються актуалізувати всі набуті знання. Також такого роду вправи сприяють зміцненню стосунків у групі.

У цілому, я оцінюю свою практику як успішну. План педагогічної практики виконаний повністю. Мені вдалося реалізувати всі намічені цілі і задачі, набути безцінного практичного досвіду і навики роботи з колективом з урахуванням його психологічної структури і рівня розвитку; поглибити свої знання в педагогіці; сформувати уміння по організації продуктивної взаємодії з групою на парі.




map