практика_т9



Ситуації для аналізу до теми 13: «Керівництво та лідерство»

Завдання 1

Власник великої будівельної фірми з багатьма тисячами працівників та 50-ма будівельними майданчиками, принципово залишає за собою право самому приймати рішення по всіх фінансових питаннях.

Під час важливої ділової розмови з замовником увійшла секретар І попросила його підписати термінове замовлення на матеріали. Він вибачається перед відвідувачем і візує вимогу на тачку вартістю 170 марок. При цьому він пояснює, що вимогу, на жаль, не можна відкласти, оскільки тачка дійсно дуже потрібна.

Справа, яку відвідувач намагався вирішити з власником фірми, не вийшла. А своїм колегам він пояснив: «Якщо на фірмі шеф самостійно вирішує такі дріб’язкові проблеми, то йому важко не зважати на думку про те, що ця фірма у фінансовому відношенні не заслуговує довіри».

Запитання:

Як Ви думаєте, чому власник фірми сам вирішує фінансові питання і чи схвалюєте такий стиль керівництва?

До чого призвела така практика на цей раз?

Чи не надто категоричний у своєму висновку відвідувач?

Спробуйте описати хід думки відвідувача.

Ситуація1

Завдання:

Прокоментуйте стилі керівництва згаданих осіб.

1. Керівник відділу Іван Іванович знає всіх своїх співробітників, їх життєві турботи і прагнення. Він завжди готовий піти назустріч їх особистим інтересам, крім тих, що зачіпають термін або зміст виробничих завдань. Слово «треба» діє на Івана Івановича магічно, не підлягає ніяким сумнівам і завжди виконується. При цьому він не йде на конфлікт з колегами — «м’яко стеле», за будь-яких обставин привітний та ввічливий, але ніколи не поступається своїми принципами і готовий покарати за помилку будь-кого з підлеглих. Підлеглі ставляться до Івана Івановича з підозрою та побоюванням: чи то він висловлює прохання, чи то доводить наказ? А дехто взагалі вважає Івана Івановича непослідовною, навіть малодушною людиною, яку і не поважають і не прагнуть зачіпати водночас.

№ 2. Петро Петрович не просто керівник лабораторії, він її «душа»! Саме завдяки зусиллям Петра Петровича між співробітниками налагоджені дружні стосунки, без дотримання субординації і суворого розподілу обов’язків — «один за всіх та всі за одного». «. Взагалі до формальностей, яких необхідно дотримуватися, Петро Петрович, а з ним і його підлеглі, ставляться вельми зневажливо, за що їм нерідко перепадає від керівництва. Проте це не надто засмучує Петра Петровича, оскільки головним для нього є дружня атмосфера в колективі. Будь-які виробничі успіхи та невдачі завжди розглядаються через призму їх людської значущості. Підлеглі люблять та цінять Петра Петрович, хоча й не всім подобається його нездатність організувати роботу, коли цього нагально вимагають жорсткі зовнішні обставини. Лабораторія частенько залишається без премії через недотримання термінів виконання завдань, але всі заздрять її працівникам, оскільки у них існує такий чудовий мікроклімат.

№ 3. Сергій Сергійович — легендарний керівник. Про нього з захопленням розповідають історії, у яких він все брав на себе і діяв по-своєму навіть тоді, коли ні «зверху», ні «знизу», його ніхто не підтримував. Сергій Сергійович фанатично відданий справі, яка ним обрана, ні за ким не визнає права завадити її здійсненню. Всі важелі управління та влади він тримає у своїх руках, а його відсутність дуже дошкуляє стану справ. Співробітники, як правило, не розуміють ухвалених Сергієм Сергійовичем рішень і змушені покладатися лише на віру у те, що «раз уже сам Сергій Сергійович так вирішив…» Він буває жорстким та байдужим до людей, може несподівано для всіх перекреслити те, що ще вчора здавалося єдино правильним, ні в що не ставить субординацію, заведених порядків та правил для нього не існує. Його побоюються, але високий професіоналізм, компетенція, залізна воля та енергійність викликають повагу колег, яка, щоправда, більше схожа на ідолопоклонство, ніж на дружню симпатію.

№ 4. Віктор Вікторович всім відомий як енергійний твердий керівник. У його відділі залізна дисципліна, всі точно знають свої обов’язки, суворо дотримуються порядок, єдиного для всіх без винятку. Вказівки співробітників, які наділені великими повноваженнями, як і розпорядження керівництва, не обговорюються, а виконуються. За невиконання поставлених завдань неминуче настає покарання без врахувань об’єктивних обставин та індивідуальних особливостей. Інтереси спільної справи завжди ставляться вище особистих. Сам Віктор Вікторович подає підлеглим зразок бездоганної старанності і навіть педантичності. Деяка консервативність робить його дії менш вдалими там, де необхідне творче рішення. В той же час і сам Віктор Вікторович, і його колектив спроможні виконати величезний обсяг робіт. Його відділ особливо надійний у ситуаціях, коли вимагається ліквідувати «прорив». За це вони нерідко отримують премії та винагороди. Однак у відділі висока плинність кадрів, ініціативні працівники тут довго не затримуються. Підлеглі недолюблюють свого керівника, постійна загроза покарання робить моральну атмосферу вкрай напруженою.

Ситуація 2

Для визначення свого потенційного майбутнього стилю керівництва прочитайте висловлювання, що характеризують професійне кредо п’яти різних типів менеджерів і відмітьте те, що збігається з Вашим найбільшою мірою:

А. Для мене важливо прийняти таке рішення, яке в принципі можна здійснити. Я борюся за досягнення свсііх цілей, відстоюю свої переконання та стиль поведінки, навіть якщо при цьому доводиться «наступати на мозоль Якщо виникають конфлікти, то я або ліквідовую їх, або «гну свою лінію». Якщо щось не виходить, я захищаюся, чиню опір та висуваю контраргументи. Я підганяю як себе, так і решту.

В. Я поділяю рішення прийняті не мною, приєднуюся до думки та стилю інших. Якщо виникають конфлікти, то я намагаюсь бути осторонь чи займати нейтральну позицію. Я не втручаюсь, а тому завжди спокійний. Я працюю, виконуючи лише те, що необхідно, і вимагатиму від підлеглих того ж.

С. Для мене важливо, щоб рішення, які мною приймаються, були логічними і творчими, щоб вони мали сенс та здоровий глузд, зустрічали розуміння і схвалення. Я вмію слухати і постійно шукаю нові ідеї, думки, лінії поведінки, які відрізняються від моїх власних. У мене є переконання та принципи, але я не дозволяю їм перерости у догми та комплекси. Я сприймаю і чужі ідеї, змінюю власну позицію, якщо бачу їх недосконалість. Якщо виникають конфлікти, то я прагну розібратися у їх причинах і ліквідувати негативні наслідки. Якщо я роздратований, то намагаюся стримуватись, хоча моя нетерплячка помітна. Навіть у складній ситуації я спроможний оцінити гумор. Всі сили я віддаю роботі і підлеглі прямують за мною.

D. Для мене важливе збереження добрих стосунків з оточуючими людьми. Замість того, щоб реалізувати власний підхід, я приймаю думки, стиль поведінки та уявлення інших. Я намагаюся не допустити виникнення конфліктних ситуацій, якщо ж до цього доходить, то прагну знайти найбільш простий і лояльний вихід, прагну, щоб люди якомога швидше «залікували рани» і прийшли в нормальний стан. Оскільки напруга викликає стреси, я завжди прагну спокою. У мене є почуття гумору, мені завжди вдається підтримувати дружні стосунки або переключати увагу. Я рідко керую, але завжди допомогою.

Е. Для мене важлива реалізація ідей, які можуть здійснитися, навіть якщо вони не завжди досконалі. Якщо виникають нові ідеї, які суперечать моїм власним, я шукаю середню позицію. Якщо виникають конфлікти, я намагаюсь бути суворим та справедливим, діяти чесно. Я намагаюся підтримувати чіткий, рівномірний ритм роботи.

Якщо Ви обрали вислів керівника:

А —

то Ваш код за «решіткою менеджменту»

— 9.1.

В —

-//-

— 1.1.

С —

— // —

— 9.9.

D. —

-//-

— 1.9.

Е —

-//-

— 5.5.

Зауваження: майте на увазі, що 70 % менеджерів, які поставили собі діагноз «природжений керівник», у конкретних ситуаціях виявилися або «твердолобими адміністраторами», або палкими прихильниками компромісів, що бояться будь-яких конфліктів!

Ситуація З

Політика — це галузь, де харизматичний вплив особливо відчутний. Найбільш відомі харизматичні особистості стали лідерами, видатними постатями у державній політиці. Наведемо кілька прикладів того, як люди з харизматичним ефектом і здатністю здійснювати вплив на всіх оточуючих залишали помітний слід в історії розвитку суспільства.

Перед другою світовою війною шлях ВінстонаЧерчілля до влади був тернистим, а його уряд було відправлено у відставку, як тільки війна скінчилася. Але протягом тих років, коли саме існування Британії було поставлене на карту, англійці йшли на відчайдушні жертви лише тому, що їх про це попросив Черчілль.

По другу сторону Ла-Маншу приблизно в той же час, коли Черчілль робив політичну кар’єру, інший тип особистості викликав схожі відчуття у душі німецького народу. Філософія Ніцше, розпатякування Гітлера на тему вищої раси, непомірні амбіції, пиха та хибне світосприйняття, з яких насміхався увесь світ, викликали неадекватну реакцію німецького народу, задовольняючи їх потреби в повазі, оскільки самолюбство німців все ще страждало від принижень через поразку у першій світовій війні. Гітлер, без сумніву, був однією з найхаризматичніших особистостей всіх часів та народів, оскільки звершення під його керівництвом були грандіозними. І все ж таки, коли військова фортуна відвернулася від нього, вплив Гітлера на Генеральний штаб різко впав, а до того часу, як він покінчив із собою, прихильників фюрера майже не залишилося.

Така яскрава постать в історії Америки як Джон Ф. Кеннеді, виявляє слабкі сторони у можливостях харизми. У 60-х роках XX ст. Кеннеді завоював любов та симпатії американського народу. Однак Конгрес реагував на його харизму по-іншому і чинив йому такий бурхливий опір, що на думку багатьох, президентство Кеннеді виявилось неефективним.

Крім політики, харизматичні особистості характерні для спорту вищих досягнень, світу естради, моди, кіно і телебачення тощо.

Завдання:

Об’єктивно оцініть власні лідерські здібності, давши бальну оцінку наведеним висловам по шкалі від 1 до 10 балів (1 — категорично незгоден, 2- 4 — сумнівне твердження, 5, 6 — можливо, 7-9 — скоріше «так» аніж «ні», 10 — абсолютно згоден).

Я за те, щоб будь-який колектив сам обирав собі керівника.

Коли це необхідно, я вмію змусити людей працювати.

Нерідко мені довіряють свої власні таємниці.

Усі прагнуть до влади, і я не виключення.

Я приймаю сторону скривдженого кожного разу, коли з ним обійшлися несправедливо.

«Якщо кінь везе погано — « його треба підганяти» — вірне прислів’я.

Люди, що сперечаються, часто просять мене виступити у ролі арбітра.

Я вважаю, що керівник повинен бути суворим і жорстким.

Я вмію ладити з людьми, навіть якщо вони мені не до душі.

Головне — зуміти будь-якими засобами змусити людей зробити те, що треба.

Як правило, я готовий діяти для загального блага.

Люди різні, але наказ повинен бути однаковим.

В інтересах справи я можу погодитися з думкою, що суперечить моїй.

Успіху досягне лише той, кого бояться.

Необхідно, щоб кожен міг проявити свої здібності.

Обговорення питань вимагає часу. Думаю, що не помилюсь, коли прийму рішення сам.

Мені вдається повести за собою навіть тих людей, які від мене незалежні.

Коли це необхідно, я зумію повести себе так, що зі мною не сперечаються.

Нерідко мені доручають діяти від імені колективу.

Повне єдиновладдя — ось секрет успіху колективу.

Якщо точка з Вашими координатами потрапила в квадрат:

1 — лідерські здібності у Вас поєднуються з адміністративними, тобто Ви вважаєте, що «не треба витрачати зайвих слів там, де можна скористатись владою»;

2— у Вас переважають лідерські якості;

3 — поки що на роль лідера Вам претендувати не варто;

4 — Ви природжений лідер-неформал, Вам важко підкорятися загальним правилам, краще вже спробувати знайти свій шлях, хоча він, як правило, хибний.

Підрахуйте суму балів окремо по парних рядках («лідер») та непарних («неформал»), і Ви дізнаєтеся про власне співвідношення керівних і неформальних якостей. Відмітьте отримані значення на осях «Л» і «Н».

100

Н

1

4

Л

0

50

3

2

0

100




map