реферат з медицини



Міністерство аграрної політики та продовольства України

Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету

Реферат на тему : “ Ураження променевої енергії та надання першої допомоги при цьому стані “

Виконала :

студентка групи ОТ-120

Підвірна Богдана

Перевірила :

Олійник М.Т.

2014

План

1.Ультрафіолетове випромінювання

2.Оптичні властивості

3.Джерела ультрафіолетового випромінювання

4.Застосування і біологічна дія

5.Вплив на здоров’я людей

6.Перша медична допомога при ураженнях променевої енергії

7.Використана література

Ультрафіолетове випромінювання (скорочено УФ-випромінювання або ультрафіолет)— невидиме оком людини електромагнітне випромінювання, що займає спектральну область між видимим і рентгенівським випромінюваннями в межах довжин хвиль 400-10 нм.

Уся область ультрафіолетового випромінювання умовно ділиться на:

довгі ультрафіолетові хвилі від 315 до 400 нм;

2)середні ультрафіолетові хвилі від 280 до 315 нм;

3)короткі ультрафіолетові хвилі від 10 до 280 нм.

Оптичні властивості речовин в ультрафіолетовій області спектру значно відрізняються від їх оптичних властивостей у видимій області. Характерною межею є зменшення прозорості (збільшення коефіцієнта поглинання) більшості тіл, прозорих у видимій області. Наприклад, звичайне скло непрозоре при інтенсивності випромінювання — I < 320 нм; в більш короткохвильовій області прозорі лишеувіолеве склосапфірфтористий магнійкварцфлюоритфтористий літій і деякі інші матеріали. Найдальшу межу прозорості (105 нм) має фтористий літій. Для I < 105 нм прозорих матеріалів практично немає. З газоподібних речовин найбільшу прозорість мають інертні гази, межа прозорості яких визначається величиною їхнього іонізаційного потенціалу. Найкороткохвильовішу межу прозорості має гелій (He) — 50,4 нм. Повітря непрозоре практично при I < 185 нм через УФ-поглинання киснем.

Залежність коефіцієнта відбиття від довжини хвилі випромінення

Коефіцієнт відбиття всіх матеріалів (у тому числі металів) зменшується із зменшенням довжини хвилі випромінювання. Наприклад, коефіцієнт відбиття свіжонапиленого алюмінію (Al), одного з найкращих ніж інші матеріалів для дзеркальних покриттів, у видимій області спектру, різко зменшується при I < 90 нм. Віддзеркалення алюмінію значно зменшується також унаслідок окислення поверхні. Для захисту поверхні алюмінію від окислення застосовуються покриття з фтористого літію або фтористого магнію. В області I < 80 нм деякі матеріали мають коефіцієнт відбиття 10-30% (золото (Au), платина (Pt), радій (Ra), вольфрам (W) та ін.), проте при I < 40 нм їхній коефіцієнт віддзеркалення знижується до 1% і менше.

Випромінювання розжарених до 3000 K твердих тіл містить помітну частку ультрафіолетового випромінювання неперервного спектру, інтенсивність якого зростає із збільшенням температури. Сильніше ультрафіолетове випромінювання випускає плазмагазового розряду. При цьому залежно від розрядних умов і робочої речовини може випускатись як безперервний, так і лінійчатий спектр. Для різних застосувань промисловість випускає ртутні, водневі, ксенонові та ін. газорозрядні лампи, вікна в яких (або цілкомколби) виготовляють з прозорих для УФ-випромінювання матеріалів (частіше з кварцу). Будь-яка високотемпературна плазма (плазма електричних іскор і дуг, плазма, що утворюється при фокусуванні сильного лазерного випромінювання в газах або на поверхні твердих тіл, і т. д.) є потужним джерелом УФ-випромінювання. Інтенсивне УФ-випромінювання неперервного спектру випромінюють електрони, прискорені в синхротроні. Для ультрафіолетової області спектру розроблені також оптичні квантові генератори — лазери. Найменшу довжину хвилі з них має водневий лазер (109,8 нм).

Природні джерела ультрафіолетового випромінювання — Сонцезіркитуманності й ін. космічні об’єкти. Проте лише довгохвильова частина цього випромінювання (I > 290 нм) досягає земної поверхні. Більш короткохвильове випромінювання поглинається озоном, киснем та іншими компонентами атмосфери на висоті 30—200 км від поверхні Землі, що відіграє велику роль в атмосферних процесах. Ультрафіолетове випромінювання зірок та ін. космічних тіл, окрім поглинання в земній атмосфері, в інтервалі 91,2—20 нм практично повністю поглинається міжзоряним воднем.

Вивчення спектрів випромінювання, поглинання і відбиття в УФ-області дозволяє визначати електронну структуру атомів, іонів, молекул, а також твердих тіл. УФ-спектри Сонця, зірок та ін. несуть інформацію про фізичні процеси, що відбуваються в гарячих областях цих космічних об’єктів. На фотоефекті, що викликається УФ-випромінюванням, заснована фотоелектронна спектроскопія. УФ-випромінювання може порушувати хімічні зв’язки в молекулах, внаслідок чого можуть відбуватися різні хімічні реакції (окисленнявідновленнярозкладполімеризація). Люмінесценція під дією УФ-випромінювання використовується при створенні люмінесцентних ламп, фарб, що світяться, в люмінесцентному аналізі і люмінесцентній дефектоскопії. Ультрафіолетове випромінювання застосовується в криміналістиці для встановлення ідентичності фарбників, автентичності документів тощо. В мистецтвознавстві дозволяє знайти на картинах не видимі оком сліди реставрацій . Здатність багатьох речовин до вибіркового поглинання ультрафіолетового випромінювання використовується для виявлення в атмосфері шкідливих домішок, а також в ультрафіолетовій мікроскопії.

При дії на живі організми УФ-випромінювання поглинається вже верхніми шарами тканин рослин або шкіри людини і тварин. В основі біологічна дія випромінювання обумовлена хімічними змінами молекул біополімерів. Ці зміни викликаються як безпосереднім поглинанням квантів випромінювання, так і (в меншій мірі) радикаламиводи (HO; H3O+; H2O2−2) та інших низькомолекулярних з’єднань, що утворюються при опромінюванні.

На людину і тварин малі дози УФ-випромінювання впливають благотворно — сприяють утворенню вітамінів групи D, покращують імунобіологічні властивості організму. Характерною реакцією шкіри на УФ-випромінювання є специфічне почервоніння — еритема (максимальну еритемну дію має випромінювання з довжиною хвилі 296,7 нм та = 253,7 нм), яка звичайно переходить в захисну пігментацію — «засмагу». Великі дози УФ-випромінювання можуть викликати пошкодження очей (фотоофтальмію) і опік шкіри. Часті і надмірні дози в деяких випадках можуть зумовлювати канцерогенну дію на шкіру.

У рослинах УФ-випромінювання змінює активність ферментів і гормонів, впливає на синтез пігментів, інтенсивність фотосинтезу і фотоперіодичної реакції. Не встановлено, чи корисні і чи тим більше необхідні для проростання насіння, розвитку паростків і нормальної життєдіяльності вищих рослин малі дози УФ-випромінювання. Великі ж дози, поза сумнівом, несприятливі для рослин, про що свідчать існуючі у них захисні пристосування (наприклад, накопичення певних пігментів, клітинні механізми відновлення від пошкоджень).

Спектри впливу УФ-випромінювання: А — мутаціїпилку кукурудзи; Б — знерухомлення парамецій. Крива — спектр поглинанняа)нуклеїнових кислот; б)альбуміна

На мікроорганізми і культивовані клітини вищих тварин і рослин УФ-випромінювання діє згубно і викликає мутагенез (найефективнішне при довжині хвилі в межах 280–240 нм). Звичайно спектр летальної і мутагенної дії приблизно збігається із спектром поглинаннянуклеїнових кислот — ДНК і РНК, в деяких випадках спектр біологічної дії близький до спектру поглинання білків. Основна роль дії УФ-випромінювання на клітини належить хімічним змінам у ДНК: піримідинові сполуки (головним чином тимін) при поглинанні квантів УФ-випромінювання утворюють димери, які перешкоджають нормальному подвоєнню (реплікації) ДНК при підготовці клітини до ділення. Це може приводити до загибелі клітин або зміни їхніх спадкових властивостей (мутацій). Певне значення в летальній дії випромінювання на клітини мають також пошкодження біолеских[Джерело?] мембран і порушення синтезу різних їх компонентів іклітинної оболонки. Більшість живих клітин мають здатність до відновлення завдяки наявності в них систем репарації. Здатність відновлюватися від пошкоджень, що викликані УФ-випромінюванням, виникла, ймовірно, на ранніх етапах еволюції і відігравала важливу роль у виживанні первинних організмів, що піддавалися інтенсивному сонячному ультрафіолетовому опромінюванню.

Залежність життєздатності бактерій від дози УФ-випромінювання: А кишкова паличка Escherichia coli (λ=253,7 нм); 1, 2 — мутантніштами; 3 — дикий тип; Б — Micrococcus radiodurans (λ=265,2 нм)

За чутливостю до УФ-випромінювання біологічні об’єкти розрізняються дуже сильно. Наприклад, доза УФ-випромінювання, що призводить до загибелі 90% клітин, для різних штамів кишкової палички дорівнює 10, 100 і 800 ерг/мм², а для бактерій Micrococcus radiodurans — 7 000 ерг/мм². Чутливість клітин до УФ-випромінювання у великій мірі залежить також від їхнього фізіологічного стану і умов культивування до і після опромінювання (температура, склад живильного середовища й таке інше). Сильно впливають на чутливість клітин мутації деяких генів. У бактерій і дріжджів відомо близько 20 генів, мутації яких підвищують чутливість до УФ-випромінювання. У ряді випадків такі гени відповідальні за відновлення кліток від променевих пошкоджень. Мутації інших генів порушують синтез білка і будову клітинних мембран, тим самим підвищуючи радіочутливість негенетичних компонентів клітки. Мутації, що підвищують чутливість до УФ-випромінювання, відомі й у вищих організмів, у тому числі у людини. Так, спадкове захворювання — пігментна ксеродерма обумовлена мутаціями генів, що контролюють темнову репарацію.

Генетичні наслідки опромінювання ультрафіолетом пилку вищих рослин, клітин рослин і тварин, а також мікроорганізмів виражені в підвищенні частот мутації генів, хромосом і плазмид. Частота мутації окремих генів, при дії високих доз УФ-випромінювання, може підвищуватися в тисячі раз в порівнянні з природним рівнем і сягати декількох відсотків. На відміну від генетичної дії іонізуючих випромінювань, мутації генів під впливом УФ-випромінювання виникають відносно частіше, ніж мутації хромосом. Завдяки сильному мутагенному ефекту це випромінювання широко використовують як в генетичних дослідженнях, так і в селекції рослин і промислових мікроорганізмів, що є продуцентами антибіотиківамінокислотвітамінів і білкової біомаси. Генетична дія УФ-випромінювання могла відігравати істотну роль в еволюції живих організмів.

Біологічні ефекти ультрафіолетового випромінювання в трьох спектральних ділянках істотно різні, тому біологи іноді виділяють, як найважливіші в їх роботі, такі діапазони:

Близький ультрафіолет, УФ-A промені (UVA, 315–400 нм)

УФ-B промені (UVB, 280–315 нм)

Далекий ультрафіолет, УФ-C промені (UVC, 100–280 нм)

Практично весь UVC і приблизно 90% UVB поглинаються озоном, а також водяною парою, киснем і вуглекислим газом при проходженні сонячного світла через земну атмосферу. Випромінювання з діапазону UVA досить слабо поглинається атмосферою. Тому радіація, що досягає поверхні Землі, в значній мірі містить ближній ультрафіолет UVA, і, в невеликій частці — UVB.

Дія на шкіру

Дія ультрафіолетового опромінення на шкіру, що перевищує природну захисну здатність шкіри (засмага) призводить до опіків. Тривала дія ультрафіолету сприяє розвитку меланоми, різних видів раку шкіри, прискорює старіння і поява зморшок. При контрольованому дії на шкіру ультрафіолетових променів, одним з основних позитивних факторів вважається утворення на шкірі вітаміну D , за умови, що на ній зберігається природна жирова плівка. Жир шкірного сала, що знаходиться на поверхні шкіри, піддається дії ультрафіолету і потім знову вбирається в шкіру. Але якщо змити шкірний жир перед тим, як вийти на сонячне світло, вітамін D не зможе утворитися. Якщо прийняти ванну відразу ж після перебування на сонці і змити жир, то вітамін D може не встигнути вбратися в шкіру.

Дія на сітківку

Ультрафіолетове випромінювання невідчутно для очей людини, але при інтенсивному опроміненні викликає типово радіаційне ураження (опік сітківки).

Все ж, ультрафіолет надзвичайно потрібен для очей людини, про що свідчать більшість офтальмологів. Сонячне світло розслаблює на приочні м’язи, стимулює райдужну оболонку і нерви очей, збільшує циркуляцію крові. Регулярно зміцнюючи за допомогою сонячних ванн нерви сітківки, можна позбутися від болісних відчуттів в очах, що виникають при інтенсивному сонячному світлі.

Захист очей

Для захисту очей від шкідливого впливу ультрафіолетового випромінювання використовуються спеціальні захисні окуляри, що затримують до 100% ультрафіолетового випромінювання і прозорі у видимому спектрі. Як правило, лінзи таких окулярів виготовляються із спеціальних пластмас або полікарбонату. Багато видів контактних лінз також забезпечують 100% захист від УФ-променів (зазвичай це вказано на маркуванні упаковки).

Негативні наслідки спричинює дія на організм іонізуючого випромінювання в таких випадках: одноразового зовнішнього гамма — нейтронного, зовнішнього впливу бета і гамма випромінювань від радіаційної хмари, довготривалого впливу зовнішніх бета — і гамма — випромінювань, внутрішнього випромінювання від радіонуклідів (заражені харчові продукти, вода тощо). Настають зміни в системі кровотворення, змінюється клітинний склад периферійної крові, знижується вміст лімфоцитів (поновлюється протягом 2 місяців). Опромінюється кістковий мозок, зменшується кількість гранулоцитів і еритроцитів. Розвивається лейкопенія. Знижується кількість тромбоцитів, внаслідок чого порушуються процеси згортання крові. Відбуваються зміни в шлунку — порушуються секреторна і моторна функції шлунка, виникають органічні зміни, виразки на слизовій оболонці. Порушуються процеси травлення, знижується апетит, зменшується маса тіла. Зміни функцій серця, нервової системи, печінки, підшлункової залози, ендокринної системи мають опосередкований характер. При дозі опромінення 1 Гр. виникають функціональні порушення в легенях, пневмонія. Особливо чутливі до РР статеві залози, що згубно діє на репродуктивну функцію. Масова загибель клітин в інтерфазі призводить до променевої хвороби мозку. Виникають інфекційно-запальні ускладнення.

Первинна реакція на опромінення. Симптоми первинної реакції — нудота і блювання від кількох хвилин до 3 діб. Настає загальна слабкість, запаморочення, головний біль, сонливість, почервоніння склер і шкіри, сухість в роті, тахікардія, лабільний пульс. Виражені лейкоцитоз, лімфопенія, лімфоцитопенія.

Прихований період. Самопочуття хворого поліпшується, зменшується нудота, припиняється блювання, нормалізується температура тіла, іноді порушення сну і пригнічення психіки тривають постійно. Протягом 2-5 тижнів спостерігається прогресуюча лейкопенія, тромбоз, спустошення кісткового мозку, зменшується кількість проіритробластів, проміелоцитів, мегакаріоцитів.

Період розпалу променевої хвороби. Розпочинається завжди гостро, з вираженими клінічними симптомами. Розвивається інтоксикація організму, повне його отруєння: зміни в слизовій оболонці кишечнику, порушення проникності його стінок, потрапляють в кров токсини і бактерії. Внаслідок цього — нудота, блювання. Спостерігаються безсоння, спрага, пронос. Температура тіла підвищується до 40°С. Настає млявість, депресія. Випадає волосся на 12-ту добу, спостерігаються сухість і лущення шкіри. Виразки кровоточать. Спонтанні кишково-шлункові розлади. Внутрішні крововиливи. Бронхопневмонія. Абсцеси. Гангрена. Крововиливи в роті. Язик сухий. Стоматит. Некротична ангіна. Лейкемія, знижуються імуннозахисні властивості організму.

Період відновлення. Загальний стан потерпілого поступово поліпшується, температура тіла — в нормі, склад крові нормалізуються, епітелізуються виразки, через 6 місяців відростає волосся. Термін — 2—5 місяців.

Гостра променева хвороба (ГПХ) в профілактиці. До профілактичних заходів належать; комплекс фізичних, хімічних і біологічних заходів, скерованих на зменшення поглинання організмом енергії проникаючої радіації, на підвищення стійкості організму до її впливу; індивідуальні і колективні засоби захисту; часткова і повна санітарна обробка потерпілих; радіопроектори (радіозахисні препарати), які підвищують імунологічну реактивність організму.

Лікарська допомога. Враховують періоди перебігу хвороби, ступінь її важкості та вираженість синдромів.

Самодопомога — 1—2 таблетки стаперазину з індивідуальної аптечки, вводять підшкірно кордіамін, усувають термічні та механічні фактори, накладають антисептичні пов’язки, вводять промедол для знеболювання, 1 таблетку демедкарбу з аптечки.

Використана література :

http://pidruchniki.ws/15410104/bzhd/persha_dopomoga_pri_opikah_obmorozhenni

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

http://www.medbook.lviv.ua/article/147/

http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/790/persha-dolikarska-dopomoga






map