Пособие по немецкому



ERSTER TEIL.

Німецький алфавіт.

Німецький алфавіт складається з 26 літер. В ньому, також як і в українській мові, є прописні (великі) і строкові (малі) букви. Вивчіть назви букв німецького алфавіту. Навчіться правильно писати великі й малі букви.

Друковані

букви

Назва

Букв

Друковані

букви

Назва

букв

А a

B b

C c

D d

E e

Ff

G g

H h

I i

J j

K k

L l

M m

[а:]

[be:]

[tse:]

[de:]

[ۥe:]

[ۥef]

[ge]

[ha:]

[ۥi:]

[jot]

[ka:]

[ۥel]

[ۥem]

N n

O o

P p

Q q

R r

S s, ß

T t

U u

V v

W w

X x

Y y

Z z

[ۥe]

[ۥo]

[pe:]

[ku:]

[ۥer]

[ۥes] [ۥes’t

[te:]

[ۥu:]

[fao]

[ve]

[ۥiks]

[‘ۥypsilon]

[tset]

Додатково вживаються такі букви:

Ä A-Umlaut

Ö O-Umlaut

Ü U-Umlaut

26 літер німецького алфавіту позначають 42 звуки. Це пояснюється тим, що одна і та сама буква може позначати кілька звуків. Тому для позначення звуків користуються транскрипцією — системою фонетичних знаків, в якій кожний знак відповідає тільки одному звуку.

Голосні звуки (Vokale)

1.1. Всі звуки німецької мови розділяються на дві великі групи: голосні й приголосні.

В німецькій мові 18 голосних звуків. Серед них є звуки, які близькі звукам української мови, але є й такі, які не мають аналогів в українській мові і є новими для тих, що вивчають німецьку мову.

1.2. Довгота голосних.

Німецькі голосні бувають довгими та короткими: [а:] — [а]. Довгота позначається в транскрипції (спеціальному фонетичному письмі, що відображає вимову звуку) двокрапкою, кожне затранскрибоване слово, речення або звук закриваються квадратними дужками, наприклад: [das]; [das’isf rolf ].

Довгота голосних виконує синтаксичну функцію, тобто слово з довгим голосним може мати інше значення стосовно слова з коротким голосним

ihn (з довгим голосним) його in (з коротким голосним)в

В німецькій мові є слова, які мають різне написання, а за вимовою відрізняються тільки довготою голосного:

Kahn (з довгим голосним)човен

kann (з коротким голосним)може

Staat (з довгим голосним)держава

Stadt (з коротким голосним)місто

Ihm (з довгим голосним) йому

In (з коротким голосним) в

Saat (з довгим голосним) посів

Satt (з коротким голосним)ситий

1.3. Якість голосних.

Крім того, голосні можуть бути закритими й відкритими.

При вимові відкритих голосних рот відкритий більше, а щілина між спинкою язика та твердим небом ширше, чим при вимові закритих.

1.4. Всі німецькі довгі голосні вимовляються напружено і є закритими, а всі короткі вимовляються менш напружено і є відкритими.

1.5. А тепер ви познайомтеся з довгими й короткими голосними:

[а:] — [a], [i:] — [i], [ о:] — [ о], [u:] — [и], [е:] — [e].

Буква

Звук

Приклади

Буква

Звук

Приклади

a

aa

ah

[a:]

Karina

Staat

fahren

a

[a]

das

i

ie

ieh

ih

[i:]

wir

sie

sieht

ihr

i

[i]

ist

o

oo

oh

[o:]

Monika

Boot

Ohr

o

[o]

Rolf

u

uh

[u:]

Uta

Uhr

u

[v]

und

e

ee

eh

[e:]

wer, er

See

sehr

e

ä

[e]

Student

fällt

а) Звуки [i:], [о:], [u:], [е:] вимовляються довго, напружено й закрито, тобто для [i:] і [е:] спинка язика піднята вище до неба, ніж для [i] і [е], а для [u:] і [о:] губи округлені більше, чим для [u] і [ о].

б) Звуки [i:], [о:], [u:], [е:] за кількісним станом довгі, а за якісним — напружені й закриті, а звуки [i], [о], [u], [е] по кількості короткі, а по якості — ненапружені й відкриті.

в) Звук [а:] — довгий, напружений і закритий (темний), а [а] — короткий, ненапружений і відкритий (світлий), тобто для [а:] рот відкритий ширше, а задня частина язика відтягнута більше назад, ніж для [а].

УВАГА!

Стежте за тим, щоб при вимові всіх

голосних кінчик язика впирався в передні нижні зуби.

Правила визначення довготи й стислості голосних

Голосний вимовляється довго:

1. У відкритому наголошеному. Склад називається відкритим, якщо він закінчується на голосний або складається з одного голосного.

‘Ka:-rin, ‘A:-da.

2. У закритому (тобто, що закінчується на приголосний) складі, якщо при зміні слова, склад стає відкритим. Такий склад називається умовно-закритим.

‘Ta:g- ‘Ta:-ge, ‘gu:t — ‘gu:-te, ‘fra:gt — fra:-gen.

3. Якщо його довгота графічно позначена:

— подвоєною голосною:

Boot [bo:t], Saat [za:t].

— буквою h, яка тут не вимовляється («німе» А):

nahm [na:m], sehen [ze:n].

— буквами е або h після i:

sie — [z i:], sieht — [z i:t].

4. У деяких односкладових словах: wir, wer, er, der, den, nur (тільки), vor (перед), wem (кому), für ( для, за, на), nun (тепер), schon (уже).

5. В ударних суфіксах: -bar, -sam, -lös, -sal, -tum, -ur, -tat, -tion, -är, -al, -nom, -soph, -at, -or:

Kultur, Diktat, Fakultät.

6. Часто перед: -rd, -rt, -rst: Erde, Art, erst.

Голосний вимовляється коротко:

1. В закритому складі. Закритим називається склад, який закінчується на приголосний.

das, Berlin, sind.

2. Якщо його стислість графічно позначена:

— подвоєною приголосною:

bitte, Anna.

— декількома приголосними:

bist, Potsdam.

3. В деяких односкладових словах: im, in (в), ob (чи), vom, von ( про, від), am, an (в, на), das, des (артиклі), hat (має), man (займенник).

4. У суфіксах: -in, -nis, -ismus, -liсh, -ig (-ige), -isch, -um: Studentin, Museum, lustig і в префіксах: bе-, ge-, er-, ver-, zer-, emp-, ent-, miß-:

bekommen (одержувати), vergessen (забувати).

УВАГА!

а) Вказані вище правила є основними. Існує також певна кількість винятків, з якими ви познайомитеся пізніше.

б) Запам’ятайте, що тільки в наголошеному складі голосний може бути довгим. Короткий голосний може стояти як в наголошеному, так і в ненаголошеному складі. Щоб правильно визначити довготу або стислість голосного, визначить спочатку наголошений склад. Визначивши наголошений склад, далі користуйтеся правилами, наведеними вище.

в) Дотримуйте довготи й стислoсті голосних в мовленні, тому що від довготи й стислості голосного та ступеня його напруженості й закритості залежить значення слова: [а:] — Saat (урожай) — [а] satt (ситий).

Наголос в німецьких словах

В німецьких словах наголос падає на перший склад основи слова. Наголошений склад вимовляється голосніше (інтенсивніше) і довше в порівнянні з ненаголошеними. Німецькі наголошені склади вимовляються з більшою мускульною напругою артикулюючих органів і більшою силою видиху, ніж українські і різко протиставляються ненаголошеним складам.

Німецький наголос значно сильніший ніж український, і тому різниця між наголошеними й ненаголошеними складами в німецьких словах більша, ніж в українській мові: Taten [‘ta:ten] — (вчинки).

Новий або твердий приступ

На початку слова або складу голосні вимовляються з твердим (або новим) приступом, тобто своєрідним клацанням, яке з’являється в результаті різкого змикання голосових зв’язок перед їх вібрацією:

er, ist, und, Abend, Onkel, Arabisch, immer, Igel, oder, aber.

Новий або твердий приступ схожий на звук при покашлюванні (ніби сушить в горлі і ви його прочищаєте). В транскрипції твердий (новий) приступ позначається значком [‘].

‘Ehre [‘е:rэ], ‘Anna [‘ana].



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст




map