Практическая №2



Практическая работа № 2

Постройте схему «История поколений ЭВМ» рисунка сгруппируйте элементы.Ключ: 

Создать первый прямоугольный блок. Копировать его. Вставить. И расположить в необходимом месте. Повторить эти действия для следующих блоков.

Добавить в них текст.

Создать окружность и добавить в нее текст.

Добавить фигурные стрелки.

Создать фигурные стрелки с выноской вправо. Скопировать ее. Вставить новую, расположив ее позади первой. Действия – Порядок – На задний план.

Текст во всех блоках выровнен по центру.

С помощью стрелки Выбор объектов выделить весь рисунок в прямоугольный пунктирный фрагмент. Обратите внимание, выделенные объекты, которые вошли в фрагмент имеют маркеры выделения (пустые кружочки).

Теперь текст можно объединить в единый графический объект. Действия — Группировать.

Теперь рисунок можно целиком передвигать по документу.

Создание визиток.

Составить визитные карточки. Желательно, чтобы содержание визитных карточек включало в себя:• вставленный рисунок , символ;• различные виды шрифта и размеры написания текста;• различные элементы автофигурНапример:




Практическая № 2



Практическая №2

Организация поточного производства. Расчет показателей непрерывно-поточной линии.

Такт поточной линии (мин) определяется по формуле:

1.

Где:

Фэф – эффективный фонд времени работы поточной линии за расчетный период (изменение, сутки, месяц, год), мин;

Nз – программа запуска деталей (изделий) на поточную линию за тот же период, шт.

При расчете такта непрерывной поточной линии необходимо учитывать следующее: если поточная линия оборудована рабочим конвейером непрерывного действия (предмет труда с конвейера не снимается и операции выполняются во время его движения), то

2.

Где:

tобр – время непосредственной обработки (сборки) предмета труда, мин;

tвозвр – время возвращения рабочего на прежнее (исходное) место, мин.

Если поточная линия оборудована рабочим конвейером прерывного (пульсирующего) действия (предметы труда с конвейера не снимаются и операции производятся во время паузы, остановки конвейера), то

3.

где tпер – время перемещения предмета труда с одной операции на другую, мин.

Если поточная линия оборудована нерабочим (распределительным) конвейером непрерывного действия (предмет труда снимается с конвейера и операции производятся вне конвейера), то

4.

Где

tсн – время на снятие предмета труда с конвейера и установку его на конвейер, мин.

Если поточная линия оборудована нерабочим конвейером пульсирующего действия (предмет труда снимается с конвейера и операции выполняются во время паузы / остановки, вне конвейера), то

5.

Эффективный фонд времени работы поточной линии (мин) определяется по таким формулам:

За смену:

6.

Где Тсм – длительность смены, мин;

tр.п – регламентированные перерывы на отдых за смену, мин;

За сутки:

7.

Где S – число смен за сутки;

За месяц или год:

8.

где Др – число рабочих дней в месяце или году (252 дн).

3. Если детали (изделия) передаются с операции на операцию партиями, то ритм поточной линии (мин) можно рассчитать по формуле:

9.

где n – количество деталей (изделий) в передаточной (транспортной) партии, шт.

4. Количество рабочих мест по операциям поточной линии определяется по формулам:

если все операции на потоке синхронизированы, то есть равные между собой по времени будут равняться такту потока, то на каждой операции будет одно рабочее место, а по всей поточной линии их количество будет равняться числу операций технологического процесса:

10.

Где: Сл – количество рабочих мест на поточной линии,

m – число операций в технологическом процессе;

Если операции не равны между собой во времени, то количество рабочих мест рассчитывается для каждой операции:

11.

Где tшт – норма (штучного) времени на операцию, мин.

Принятое число рабочих мест на каждой операции Спр определяется путем округления расчетного количества рабочих мест Ср к наиболее близкому целому числу. При проектировании поточных линий допускается перегрузка рабочих мест в пределах 10….12 %. Эта перегрузка снимается в процессе налаживания линий в цехах с помощью улучшения организации труда, механизации и других мероприятий.

5. Коэффициент загрузки рабочих мест:

12.

Количество рабочих мест на всей поточной линии:

13.

6. Скорость движения конвейера v (м/мин) можно определить:

для непрерывно действующего конвейера и нерабочего конвейера:

14.

где l0 – шаг конвейера, то есть расстояние между предметами труда на рабочем конвейере, м;

для прерывно-действующего конвейера (пульсирующего) рабочего и нерабочего конвейера:

15.

7. Длина рабочей зоны операции (м) (участок конвейера, на котором выполняется операция):

или

8. Длина рабочей части конвейера Lр (м) определяется такими формулами:

при одностороннем расположении рабочих мест на поточной линии:

17.

при двустороннем расположении рабочих мест на линии:

18.

9. Длина замкнутой ленты конвейера (рабочей и нерабочей), исходя из величины шага, количества рабочих мест на линии и конструктивных особенностей конвейера, определяется формулой:

19.

где п = 3,14;

R – радиус приводного или натяжного барабанов, м.,

Для распределительного (нерабочего) конвейера должно всегда действовать равенство

20.

где п – период (комплект номеров) распределительного конвейера;

К – количество комплектов на распределительном конвейере (обязательно целое число).

10. Длительность технологического цикла изготовления детали (изделия) на поточной линии Тц (мин) рассчитывается по следующим формулам:

на линии, оснащенной рабочим конвейером непрерывного действия:

21.

на линии, оснащенной нерабочим конвейером:

22. или

В 1

Задача№1

Программа выпуска изделий рабочего конвейера непрерывного действия за месяц – 5016 шт. В результате внедрения прогрессивной технологии длительность технологического цикла изготовления изделия на конвейере сократилась на 15 % и стала составлять 68 мин. Линия работает в две смены по 8 часов. Число рабочих дней в месяце – 22. Регламентированные перерывы – 30 мин. за смену. Определить количество рабочих мест на конвейере и количество изделий после внедрения прогрессивной технологии.

Задача №2

На поточной линии, оснащенной рабочим конвейером непрерывного действия, осуществляется сборка изделия. Скорость движения конвейера – 0,5 м/мин. Шаг конвейера – 1,5 м. Длина рабочей части конвейера – 30 м. Линия работает в две смены по 8 часов. Регламентированные перерывы на отдых – 30 мин за смену. Определить длительность технологического цикла сборки изделия и количество изделий, которое собирают за сутки.

Задача № 3

Проект поточной линии, оснащенной пульсирующим конвейером, предусматривает за смену выпуск 150 изделий. Скорость движения конвейера – 5 м/мин. Шаг конвейера – 1,5 м. Длительность технологического цикла изготовления на конвейере – 54 мин. Регламентированный перерыв на отдых – 30 мин за смену. Предусмотренная длина рабочей части конвейера по проекту – 24 м. Определить, нет ли ошибки в проекте.

Задача №4

Длительность технологического цикла сборки изделий на поточной линии, оборудованной рабочим пульсирующим конвейером, достигает 80 мин. Число рабочих мест на линии – 20. Длительность выполнения каждой операции на рабочем месте – 3,5 мин. Режим работы линии – двусменный, по 8 часов. Регламентированные перерывы на отдых – 20 мин за смену. Определить такт потока, время перемещения изделия с одного рабочего места на другое, выпуск изделий, за сутки.

В2

Задача №1

Сборка блока проводится на поточной линии с рабочим пульсирующим конвейером. Программа выпуска за сутки – 600 шт. Длительность технологического цикла сборки на линии – 24 мин. Время перемещения блока с одного рабочего места на другое – 0,3 мин. Шаг конвейера – 1,2 м. Линия работает в две мены по 8 часов. Регламентированные перерывы на отдых – 30 мин за смену. Определить такт потока, скорость движения конвейера, число рабочих мест на поточной линии, длину рабочей части конвейера.

Задача № 2

На сборочном конвейере непрерывного действия число технологических операций – 18. Все операции одинаковы во времени и равняются такту потока. В результате внедрения прогрессивной технологии и улучшения организации труда, длительность выполнения каждой операции сократилась на 5 % и выпуск изделий за месяц достиг 10350 шт. Число рабочих дней в месяце – 23. Конвейер работает в две смены по 8 часов. Регламентированные перерывы на отдых – 30 мин за смену. Определить величину прироста выпуска изделий на конвейере и длительность технологического цикла изготовления изделия до и после внедрение прогрессивной технологии и улучшение организации труда.

Задача №3

На поточной линии обрабатывается ступенчатый вал. Программа выпуска составляет 575 шт. в смену. Шаг конвейера – 1,5 м. Общая длина замкнутой ленты – 57 м. Число рабочих мест на ленте – 16. Регламентированные перерывы на отдых – 20 мин за смену. Определить скорость движения конвейерной ленты; длительность технологического цикла на линии.

Задача №4

За смену производственная программа на непрерывно-поточной линии по сборке приборов составляет – 56 шт., трудоемкость сборки прибора, – 1,6 н-часов. Регламентированные остановки линии для отдыха рабочих – 5 %, величина технологических потерь – 1,5 %. Рабочие места расположены только с одной стороны. Определить такт линии; число рабочих мест; скорость конвейера; длину поточной линии; длительность производственного цикла.

В3

Задача №1

Сборка изделия осуществляется на рабочем конвейере непрерывного действия. Длительность выполнения каждой операции на рабочем месте составляет – 2 мин. Скорость перемещения конвейерной ленты – 0,8 м/мин. Длина рабочей части конвейера – 32 м. Определить шаг конвейера; длительность технологического цикла сборки изделия на конвейере.

Задача №2

Длительность выполнения операции на каждом рабочем месте непрерывно действующего рабочего конвейера в результате внедрения прогрессивной технологии производства сократилась на 15 %. Мастер предложил увеличить выпуск узлов на 15 %. Число рабочих мест на поточной линии – 20. Число рабочих дней в месяце – 23. Режим работы – двусменный, по 8 часов. Регламентированные перерывы на отдых – 30 мин за смену. Выпуск узлов до внедрения прогрессивной технологии составил 8625 шт. в месяц. Определить, правильно ли мастер установил возможности линии после внедрения новой технологии производства и длительность технологического цикла сборки узла на линии до и после внедрения прогрессивной технологии производства.

Задача №3

На поточной линии, оснащенной распределительным конвейером, установлено 24 станков. Такт потока – 4 мин. Плановый коэффициент использования норм – 1,15. Длина рабочей части конвейера – 48 м. Скорость движения конвейера – 0,5 м/мин. Определить длительность технологического цикла обработки детали на поточной линии, коэффициент загрузки рабочих мест на линии.

Задача № 4

Сборка изделия происходит на рабочем конвейере пульсирующего действия. Число рабочих мест на линии – 23. Длина рабочей части конвейера – 32,2 м. Длительность технологического цикла сборки изделия на конвейере – 69 мин, в том числе время на перемещение изделия вдоль всей длины рабочей части конвейера – 11,5 мин. Определить такт потока и скорость конвейера.

В 4

Задача №1

Рабочий конвейер непрерывного действия работает в две смены по 8 часов. Регламентированные перерывы на отдых – 30 мин за смену. Число рабочих мест на линии – 23. Длительность технологического цикла изготовления изделия на конвейере – 75 мин. В результате внедрения прогрессивной технологии и улучшения организации труда выпуск изделий увеличился на 12 %. Определить плановый и фактический выпуск изделий за месяц; длительность технологического цикла после внедрения прогрессивной технологии и улучшения организации труда.

Задача №2

Исходные данные: на участке, который работает в одну смену длительностью 492 мин, обрабатывается корпусная деталь станка. Технологический процесс обработки детали станка приведен в таблице.

Определить, при какой программе выпуска за смену и с каким числом рабочих мест поточная линия может работать как непрерывная поточная линия, если такт равен 2.

Операция

Норма времени мин.

Фрезеровочная

3

Расточная

1.5

Сверлильная

1.5

Задача №3

Сборка изделия осуществляется на рабочем конвейере непрерывного действия. Длительность выполнения каждой операции на рабочем месте составляет – 3 мин. Скорость перемещения конвейерной ленты – 0,9 м/мин. Длина рабочей части конвейера – 42 м. Определить шаг конвейера; длительность технологического цикла сборки изделия на конвейере.

Задача № 4

На поточной линии, оснащенной рабочим конвейером непрерывного действия, осуществляется сборка изделия. Скорость движения конвейера – 0,6 м/мин. Шаг конвейера – 1,6 м. Длина рабочей части конвейера – 30 м. Линия работает в две смены по 8 часов. Регламентированные перерывы на отдых – 30 мин за смену. Определить длительность технологического цикла сборки изделия и количество изделий, которое собирают за сутки.




Практическая 2



Шевчук Юрій ЕП-13м

Практична 2

Питання для самостійного опрацювання:

1. Описати бар’єри, що впливають на силу конкурентного протистояння, за М. Портером.

Згідно моделі галузевої конкуренції «5 сил» М. Портера існує 5 таких бар’єрів, а саме:

Загроза появи продуктів-замінників.Наявність продуктів-замінників, схильність споживачів до яких може збільшитися внаслідок підвищення ціни (еластичність попиту).

Схильність споживачів до купівлі продуктів-замінників

Порівняння ціни та якості продуктів-замінників

Вартість перемикання на продукт-замінник для споживача

Рівень сприйняття диференціації продукту

Загроза появи нових гравців. Ринки, що приносять високий прибуток, залучають нових гравців. В результаті з’являються численні нові гравці, що істотно знижує прибуток. Якщо не вживати дій з блокування або утруднення входу нових гравців, прибуток буде послідовно знижуватися із зростанням рівня конкуренції (див. досконала конкуренція).

Наявність вхідних бар’єрів (ліцензіїпатентиавторські права, і т. д.)

Необхідність витрат на диференціацію продукту

Вартість бренду

Вартість перемикання або неповоротні (утоплення) витрати

Стартові витрати для нових гравців

Доступ до дистрибуції

Переваги в собівартості

Переваги в положенні на кривій набування знань

Очікувані відповідні дії старих гравців

Реакція уряду та / або інших регуляторів ринку

Ринкова влада постачальників. Постачальники сировини, компонентів, робочої сили та послуг можуть впливати на діяльність компанії. Постачальники можуть відмовитися працювати з компанією або, наприклад, встановити надмірно високі ціни на унікальні ресурси.

Порівняння вартості переключення постачальників і вартості перемикання компанії

Ступінь диференціації сировини та вихідних матеріалів

Наявність замінників постачальників

Порівняння концентрації постачальників і концентрації компанії

Солідарність робочої сили (наприклад діяльність профспілок)

Загроза інтеграції вперед постачальниками може вплинути на можливість компанії інтеграції назад

Порівняння вартості сировини та вихідних матеріалів і продажної ціни продукту компанії

Ринкова влада споживачів.Здатність споживачів впливати на компанію, а також реакція чутливості споживача на зміну ціни.

Концентрація споживачів до рівня концентрації компанії

Ступінь залежності від існуючих каналів дистрибуції

Кількість споживачів

Порівняння вартості перемикання споживача та вартості перемикання компанії

Доступність інформації для споживачів

Можливість вертикальної інтеграції (побудова холдингів з вертикальною інтеграцією)

Доступність існуючих продуктів-замінників

Цінова чутливість споживачів

Відмітні переваги продуктів компанії (унікальність)

Рівень конкурентної боротьби. Для більшості галузей, це визначальний чинник, що впливає на рівень конкуренції в галузі. Іноді гравці конкурують агресивно, іноді відбувається нецінова конкуренція в інноваціях, маркетингубізнес-моделях і т. д.

Кількість конкурентів

Рівень зростання ринку

Критерії насичення ринку

Бар’єри входу в галузь

Бар’єри виходу з галузі

Відмітні риси конкурентів

Рівень витрат конкурентів на рекламу

Амбіції перших осіб та акціонерів конкурентів

2. Розкрити значення PEST-аналізу для діагностики конкурентного середовища.

Сучасний бізнес досяг в даний час досить високого рівня розвитку, де першорядне значення приділяється моніторингу тих факторів, які роблять великий вплив на успішний розвиток підприємства. Одним з головних методів, який сьогодні застосовується великими підприємствами, є PEST-аналіз. Він являє собою комплексний аналіз зовнішніх факторів, які впливають на діяльність суб’єктів господарської діяльності. У самій назві закладено основні області, які піддаються аналізу – політика, економіка, суспільство і технології (political, economic, society, technology – PEST).

Аналіз такого рівня проводиться з метою виявлення як мікро, так і макро -факторів, які безпосередньо впливають на результати як поточної діяльності компанії, так і майбутню перспективу. Слід зауважити, що в структурі зовнішнього середовища PEST-аналіз виділяє макросередовище (яка включає аналіз політичного режиму, економіки, науково-технічного прогресу, соціально-демографічної середовища і природних факторів) і мікросередовище (конкуренти, покупці, постачальники, акціонери, профспілки і так далі ), причому першого ряду факторів приділяється більше значення.

Важливо звернути увагу на те, що серед усіх зовнішніх факторів, які впливають на діяльність фірми, першорядну увагу потрібно приділити політичним чинником, оскільки уряд може безпосередньо впливати на економічну складову держави, штучно застосовуючи ті чи інші постанови для утримання певного економічного курсу . Завдяки Нацбанку, який належить державі, уряд змінює облікову ставку, контролює кількість грошових коштів в обороті, аналізує рівень ВВП і так далі. Таким чином, PEST-аналіз підприємства в обов’язковому порядку повинен включати в себе політичні аспекти тієї держави, в якому здійснюється господарська діяльність. Те ж саме варто враховувати при виході на зарубіжні ринки збуту, оскільки недолік інформації в цій області може призвести до неправильного позиціонування товару і зниження фактичної можливості отримання прибутку при веденні бізнесу.Слід також знати податкове законодавство і діючі нормативні документи в цій області.

У банківській сфері також здійснюється PEST-аналіз, який дозволяє враховувати економічні, соціальні та технологічний фактори при здійсненні стратегічного планування та розвитку фінансового сектора. Економічні чинники включають в себе процентну ставку, курс іноземної валюти, рівень інфляції, кількість грошових коштів в обігу, рівень безробіття, ціни на енергоресурси, інвестиційну політику і фактичний особистих дохід населення в середньому. Крім цього, PEST-аналіз банку включає в себе такі соціокультурні чинники, як зміна переваг споживачів, стиль життя різних груп населення, активність споживачів, демографічна структура, а також мобільність населення. Важливу роль у визначенні перспективних цілей і завдань в банківському секторі відіграють також технологічні фактори, які є найбільш стрімкими і важливими за масштабом впливу. Сюди слід включити тенденції розвитку НДДКР, захист інтелектуальної власності, витрати на НДДКР, поява нових технологій та електронної техніки, патенти на нові винаходи і так далі.

PEST-аналіз є настільки важливим при будь-якому плануванні діяльності підприємства, що часто є єдиною можливістю оперативно відреагувати на зміну обстановки. Саме тому більшість організацій і банків в обов’язковому порядку використовують методи PEST-аналізу, оскільки це дозволяє зробити діяльність підприємства більш успішною.

3. Навести приклади товарів-субститутів.

Таких прикладів можна навести досить велику кількітсь, але приведемо найвдаліші з них логічні пари: ПК-ноутбук, чай листовий-чай розчинний, mp3 плеєр-мобільний телефон з mp3 плеєром, кава-молотий цикорій, зубна щітка-зубна нитка, зубна паста-зубний порошок, макарони з твердих сортів пшениці-вермішель швидкого приготування.

4. Описати основні види товарних ринків та навести приклади монопольних, монопсонічних, олігопольних, олігопсонічних, поліпонічних та поліпсонічних товарних ринків в Україні.

Взагалі основними видами ринків згідно «Полтіекономії» є монополія, олігополія, досконала конкуренція та монополістична конкуренція.

Прикладом монопольного ринку є наприклад діяльність «Укрзалізниці»;

прикладом монопсонії є ситуація підприємства-міста, в якому є безліч домогосподарств, які пропонують робочу силу, але тільки одне підприємство — покупець робочої сили;

прикладом олігпольного ринку є діяльність операторів мобільного зв’язку в Україні;

прикладом олігопсонії є ринок авіадеталей, де споживачами є обмежена кількість авіабудівних компаній;

прикладом поліпонії є ринок товарів масового вжитку, наприклад ринок кави або чаю;

прикладом поліпсонії може бути наприклад велика кількість споживачів на ринку хлібо-булочних виробів.

5. На прикладі конкретного підприємства розкрити рушійні сили конкуренції за М. Портером, які складають його зовнішнє оточення.

Розкриємо дану модель на прикладі Університету економіки та права «КРОК», який є комерційним підприємством, проте проваджує свою діяльність у специфічній сфері.

1) Споживачі. Університет економіки та права „КРОК” пропонує освітньо – кваліфікаційні послуги, тому наша цільова аудиторія поділяється на 3 групи:

1) підлітки віком 13-17 років, тобто учні ліцею; 2) молодь віком 15-19 років, тобто студенти коледжу; 3) молодь віком 17-22 роки(студенти університету) та особи віком 30-50 років(студенти на другій вищій освіті). Найбільшими групами споживачів є студенти університету та коледжів.

2) Постачальники. Найбільш питому вагу займають комунальні підприємства Києва: „Київенерго” , „Київгаз” , „Київводоканал”, а також співпраця з дрібними підприємцями(організація ними стлової, кавових автоматів).

3) Компанії конкуренти в галузі. В даній галузі досить активне конкурентне середовище. В рейтингу кращих приватних вузів Університет економіки та права „КРОК” займає перше місце, проте серед всіх вузів України, він нажаль, не входить в 10 кращих, тобто головними конкурентами є державні вищі навчальні заклади. Основними такими конкурентами є КНЕУ, КНУ ім. Т. Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Національний університет „Києво – Могилянська академія”.

4) Потенційні конкуренти. Конкурентне середовище в даній галузі є занадто жвавим і напруженим(бар`єри входу в дану галузь є досить високими, а також суворо перевіряються державою через Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України), тому чекати ще нових конкурентів не доводиться, а слід бути конкурентоспроможним з існючими, та покращувати свої конкурентні переваги.

5) Субститути. В даній галузі, як таких прямих субститутів не має, але ними виступають зарубіжні бізнес – школи.

6. Охарактеризувати способи збирання відомостей про стан ринку та конкурентів.

Основними такими способами можуть бути: маркетингові дослідження, промислове шпигунство, дослідження статистичної інформації тощо.

7. Пояснити, що спонукає фахівців підприємства проводити діагностику конкуренції на задіяних товарних ринках.

Активна конкурентна боротьба змушує фахівців шукати нові можливості для підприємства, прогалини на ринку, а також слідкування за успіхами та невдачами конкурентів з метою уникнення невдач, а також зрівняння з конкурентами або їх перемога.

Завдання 1. Є наступні відомості:

Показники

2009 рік

2010 рік

Темпи росту у %

Обсяг продажів

товару А

100

110

110

Середня ціна товару А

5,80

4,50

77,6

Обсяг продажів

товару В

320

280

87,5

Середня ціна товару В

7,20

5,40

75,0

1.З’ясувати чи можна вважати товари А і В товарами-замінниками.

На нашу думку, товари А та В вірогідно можуть бути субститутами. Для точних висновків лише цих відомостей не достатньо, проте в ціновому діапазоні вони відрузняються хоч і суттєво проте не кардинально. Щодо обсягу продажу, то він відрізняється досить суттєво, що свідчить про популярність оснвного товару і дещо меншу іншого, так сказати, попит споживачів-консерваторів, наприклад зубна паста і зубний порошок.

Завдання 2. Ринок фарби, на якому діє 5 суб’єктів господарювання, характеризується такими даними: ТОВ «А» — залишки на початок року 5 тис. тон, залишки на кінець року 2 тис. тон, обсяг реалізації за рік 100 тис тон, в тому числі: експорт — 50 тис тон; ПрАТ «В» — на початок року 10 тис. тон, залишки на кінець року 8 тис. тон, обсяг реалізації 150 тис тон, в тому числі: експорт — 45 тис тон; ТОВ «С» — залишки на початок року 3 тис. тон, залишки на кінець року 5 тис. тон, обсяг реалізації 300 тис тон, в тому числі: експорт — 20 тис тон; ПП «D» — залишки на початок року 3 тис. тон, залишки на кінець року 4 тис. тон, обсяг реалізації 60 тис тон , експорт не здійснювався;

СП «Е» — залишки на початок року 6 тис. тон, залишки на кінець року 8 тис. тон, обсяг реалізації 40 тис тон, експорт не здійснювався. Загальний обсяг імпорту фарби за даними митної статистики становив — 54 тис тон.

1. Розрахувати ємність ринку фарби.

2. Визначити частки провідних гравців на ринку фарби.

3. Назвати суб’єктів, які спроможні на зазначеному ринку впливати своїми діями на суперників.

Розвязок:

ТОВ «А»=53 тис тон

ПрАТ «В»=107 тис тон

ТОВ «С»=278 тис тон

ПП «D»=59 тис тон

СП «Е»=38 тис тон

1) Ємність ринку фарби=53+107+278+59+38=535 тис тон

2) Провідні частки гравців на ринку фарби:

ПрАТ «В»=20%

ТОВ «С»=51,96%

3) Відповідно, на зазначеному ринку ТОВ «С» та ПрАТ «В» можуть, і, вірогідніше всього, не тільки можуть, а й впливають своїми діями на суперників.

Завдання 3. На ринку зерна діють 40 колективних сільськогосподарських підприємств та 800 фермерських господарств. Частка на зазначеному ринку будь-якого з них не перевищує 0,05 відсотка. Закупівлею та зберіганням зерна в регіоні і займається обласне об’єднання «Зерносховище, яке має в своєму складі наступні структурні підрозділи: 10 магазинів, 12 елеваторів. На ринку заготівлі і зберігання зерна об’єднання «Зерносховище», включаючи магазини та елеватори, має частку 89 відсотків. Висловити припущення стосовно виду ринку послуг зберігання зерна з точки зору його монополізованості.

Висновок: взагалі сам ринок вмрощування зерна можна віднести до ринку монополістичної конкуренції, проте що стосується ринку його зберігання, то він є жорстко замонополізованим, при цьому на ньому спостерігається монополізація згідно організації, яка надає послуги стосовно зберігання зерна, а от з боку користувачів цими послугами, даний ринок є поліпсонічним.

Завдання 4. Користуючись наведеними нижче відомостями розробити макет таблиці для розрахунків коефіцієнта ринкової концентрації та індексу Герфіндаля –Гіршмана (ННІ).Реалізація каменю природного спеціалізованими підприємствами

Найменування підприємства

Обсяг реалізації

тон

Експорт тон

Імпорт тон

ПАТ «Просянський кар’єр»

5000

50

ПрАТ «Житомирські граніти»

6000

600

ПАТ «Гарант»

7000

40

10

ПП «Стильбуд»

8000

10

50

Разом

26000

700

60

Розвязок:

Найменування підприємства

Обсяг реалізації

тон

Експорт тон

Імпорт тон

Обсяг ринку

Частки підприємств на ринку

Частки підприємств на ринку в квадраті

ПАТ «Просянський кар’єр»

5000

50

4950

19,52

381

ПрАТ «Житомирські граніти»

6000

600

5400

21,29

453,3

ПАТ «Гарант»

7000

40

10

6970

27,48

755,2

ПП «Стильбуд»

8000

10

50

8040

31,71

1005,5

Разом

26000

700

60

25360

100

2595

Частка ПАТ «Просянський кар’єр» на ринку реалізації природного каменю становитить 19,52%, ПрАТ «Житомирські граніти» 21,29%, ПАТ «Гарант» 27,48%, ПП «Стильбуд» 31,71%.

Коефіцієнт ринкової концентрації трьох найбільших учасників=21,29+27,48+31,71=80,48%

Індекс Герфіндаля Гіршмана становить 2595.

Завдання 5. Ринок цукру: підприємець «А» досяг обсягів реалізації товару в натуральному вимірі в розмірі 10 тис. тон, в тому числі: експорт склав — 5 тис тон; підприємець «Б» відповідно досяг обсягу реалізації 15 тис тон в тому числі: експорт — 4 тис. тон; підприємець «В» досяг обсягу реалізації 30 тис. тон, в тому числі: експорт — 10 тис. тон; підприємець «Г» забезпечив обсяг реалізації 6 тис. тон , експорт не здійснював; підприємець «Д» довів обсяг реалізації товару до 4 тис. тон, експорт не здійснював. Обсяг імпорту даного товару в країну складав 5 тис тон.

1.Розрахувати частки учасниківу на ринку цукру та коефіцієнт ринкової концентрації трьох провідних фірм.

2.Надати оцінку стану концентрації зазначеного ринку.

Розвязок:

1) підприємець «А»=5 тис тон

підприємець «Б»=11 тис тон

підприємець «В»=20 тис тон



Страницы: 1 | 2 | Весь текст




map