Реферат Альстрамерія



3. Вирощування на зріз альстрамерії

Відомо понад 60 видів, що ростуть у субтропічних районах Південної Америки. Вони заввишки до 1 м, стебла крислаті, на одному пагоні у вигляді парасольок буває від 2 до 14 квітконосів із суцвіттями діаметром 5—8 см найрізноманітнішого забарвлення — від білого до темно-червоного з переливами в жовті та оранжеві тони, із чорними чи коричневими смужками або рисками на двох верхніх пелюстках. Листки ланцетоподібні на коротких черешках, в основі, темно-зелені, злегка закручені.

Бульбо-подібне кореневище складається з підземної стеблової частини і численних потовщених (до 1 см) веретеноподібних коренів завдовжки 10—15 см, що звужуються зверху і знизу

Внаслідок селекційної роботи одержані гібридні форми з великими квітками більш яскравого забарвлення і красивим поєднанням кольорів, високою продуктивністю (до 25 квітконосів на рік), стійкі проти хвороб.У культурі налічується більш як 20 сортів, виведених в Голландії, Англії та Німеччині. Найпопулярніші сорти наведено в таблиці.

Сорт

Висота рослини, см

Забарвлення квітки

Б’юті Стаблуна (Beauty Stabluna)

100— 150

Бузкове

Йєлоу Сан (Yellow Sun)

150—180

Темно-жовте

Йєлоу Тайгер Ставеро (Yellow Tiger Staveго)

150—180

Темно-жовте

Канарія—Ставита (Canaria— Staveta)

150— 180

Жовте

Орхід (Orchid)

150— 180

Пелюстки білі й жовті

Регіна (Regina)

100—150

Рожеве

Розіта Стареза (Rosita Stareza)

120— 150

Лососево-рожеве

Староза (Starosa)

120—150

Темно-рожеве

Старето Уайт Винге (Staretto While Wings)

130—170

Біле

Гармоні (Harmony)

160— 170

Бронзове

Розмноження альстремерії

Розмножують альстремерію поділом бульб. Під час літнього спокою кущі викопують, одразу ж після цвітіння або восени, після другого цвітіння. При ранньому викопуванні рослини з 2—З бруньками висаджують у горщики і витримують до вересня, стежачи, щоб не пересохли бульби і молоді корінці. При осінньому викопуванні їх розрізують і висаджують на постійне місце. Вирощують у добре провітрюваних приміщеннях як 2-чну культуру.

Температурний режим протягом року такий: січень – лютий – 4 – 9 С; березень – 14 – 15; квітень -18 – 20; травень – серпень – 20 – 25; вересень – жовтень – 15 – 16; листопад – 9 – 5; грудень – 2 – 4 С.

Вирощування альстремерії

Висаджують альстремерію у легкий, повітропроникний грунт; у важкий необхідно додавати верховий торф, добре перепрілий гній, солом’яну січку та інші матеріали, що забезпечують його розсипчастість. Оптимальна реакція грунту — рН (КСL) 5,5—6,5, але допускається і слабо-кисла реакція, що наближається до нейтральної. При рН вище 7 із фосфорних добрив використовують ортофосфорну кислоту (0,5 л на 1 м3 води).

Висаджують рослини під лопату на глибину до 15 см на легких грунтах 10— 12 см на важких грунтах за схемою 50 х 50 х 40 см (3-5 шт./м2). Строк садіння — вересень, жовтень. Грядки влаштовують трохи піднятими. Ширина їх 1,0—1,2 м. Рослини розміщують у два ряди, відступаючи від країв на 20—25 см. При близькому стоянні грунтових вод будують дренаж. Тривале зволоження викликає гниття коренів.

Під альстремерію найчастіше використовують оранжереї, які звільнилися від гвоздики. При осінній посадці температура в оранжереї має бути 8—10°С, після укорінення її зменшують до 2— 4°С, а перед відростанням пагонів поступово збільшують і у березні доводять до 15°С.Цвіте альстремерія двічі на рік: навесні (березень — травень) і восени (вересень — жовтень).

Додаткове освітлення рослин (світловий день 12—14 год.) із середини листопада до кінця грудня прискорює весняне цвітіння майже на місяць.Висота квітучих пагонів 120—180 см і вони потребують опори. На грядках встановлюють опорні рами і натягують сітку з вічками 15— 20 см або плетуть сітку з дроту чи шпагату, як і для гвоздики.

У міру зростання рослин натягують 3—4 яруси сітки, останній на висоті 1,2 м. На початку весни, з підвищенням інсоляції необхідно посилити провітрювання оранжерей і підтримувати температурний режим, оскільки його порушення призводить до утворення тонких пагонів.Слабкі пагони виламують, що забезпечує краще цвітіння тих, що залишаються. Догляд за альстремерією полягає в зрошенні, провітрюванні та підживленні. Під час інтенсивного росту поливають і підживлюють регулярно. Як рідкі, підживлення двічі на місяць вносять аміачну селітру (8 г), суперфосфат (5—10), сірчанокислий калій (8—10), сірчанокислий магній (1—2 г). У період бутонізації з підживлень виключають азот. Восени рослини не підживлюють.

Оптимальний вміст поживних речовин необхідно підтримувати в таких межах, мг на 1 л субстрату у витяжці 1,0 н. НСL: N — 120—150, Р — 120—150, К — 300— 400, Са — 1500—2000, Мq — 50—100.

Квітки альстремерії зрізують на початку розкривання перших пуп’янків у суцвіттях. Вони можуть зберігатися протягом 2—2,5 тижня.При збиранні квітів навесні квітконоси звичайно висмикують, а восени їх зрізують, залишаючи частину пагонів, на яких утворюються багато бруньок, що забезпечує цвітіння весняне.

Після зняття основного врожаюм зменшують навесні полив. Рослини переходять у стан спокою. Залишки стебел видаляють, оранжерею притінюють, знижують вологість грунту, але не допускають його пересушування.З початком відростання пагонів грядки добре поливають, і починається осінній цикл вирощування. У листопаді рослини знову переходять у стан спокою.

Взимку при низькій інтенсивності освітлення полив зменшують.Шкідники та хвороби альстремерії

Альстремерія мало ушкоджується хворобами. При високій вологості повітря взимку розвивається сіра гниль (ботритіс). Щоб запобігти розвитку захворювання, під час садіння в грунт вносять фундазол (5 г/м2) або проводять 2—3 оздоровчих поливи (2—3 г/м3 ) суспензією цього ж препарату. Рослини гризуть і пошкоджують гусінь совки, слимаки, а листки — павутинний кліщ та білокрилка. Проти них ефективний 2 %— ний антіо та інші препарати. Обробку треба провадити обережно, бо листя чутливе до високих концентрацій пестицидів.




map