Реферат по риторике



ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Богдан Хмельницький як успішний дипломат свого часу…………4

РОЗДІЛ 2. Ораторські здібності гетьмана Хмельницького та новий етап його дипломатії………………………………………………………………………….6

ВІСНОВКИ…………………………………………………………………………7

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………..8

ВСТУП

Актуальність теми: в історії України постать Богдана Зиновія Хмельницького невід’ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким пов’язане становлення Української держави, формування української нації. Про нього завжди говорять як про видатного полководця і вправного воїна. Та мало хто звертає увагу на те, що Богдан Хмельницький був неперевершеним дипломатом і оратором свого часу. Саме через малодосліджуваність цього питання дана тема і є актуальною.

Обєкт дослідження:постать Богдана Хмельницького.

Предмет дослідження: ораторські та дипломатичні здібності гетьмана Хмельницього.

Мета дослідження: розглянути дипломатичну діяльність та ораторські здібності Богдана Хмельницького.

РОЗДІЛ 1. Богдан Хмельницький як успішний дипломат свого часу

Богдан Хмельницький – видатний державний діяч та полководець. Ця загальновідома теза останнім часом слушно доповнюється тим, що він був ще й видатним дипломатом, який активно використовував різноманітні дипломатичні методи для досягнення власної мети. Козацька дипломатія до цих пір лишається маловідомою сторінкою історії для пересічного українця (попри те, що існують ґрунтовні наукові праці на цю тему). Однак наша історія залишиться неповною без знання переговорних процесів, які доводять, що козаки не лише воювали, а й мали посольську службу, і дуже навіть успішну.

Взагалі козацька дипломатія не є винаходом Хмельницького, вона виникла навіть до того, як була заснована Січ, вже тоді козаки намагалися налагоджувати контакти з сусідами. Але чим тоді вирізняється діяльність Хмельницького?

Її вирізняє в першу чергу те, що Хмельницький був свідомим державником, і дбав не просто про вигоду козаків та Січі, він прагнув державності для України. А тут дипломатію ігнорувати не можна було аж ніяк. Однією з найважливіших ознак держави є міжнародне визнання. А його треба було ще отримати попри протидію Речі Посполитої. Також вмілі маневри між основними державами регіону мали б допомогти уникнути залежності від когось.

Хмельницький не дозволяв собі просто іти курсом зближення лише з однією державою. Він намагався з усіма мати контакти. Це в подальші часи часто приховували, пояснюючи, що Хмельницький тільки того й прагнув, що «возз’єднатися» з Московією.

Насправді ж на початковому етапі Хмельницький не полишав надії знайти компроміс навіть з поляками , про що свідчать його переговори з М. Потоцьким. Але Хмельницький був реалістом. Він швидко зрозумів, що такий компроміс неможливий, бо поляки не проводили переговорів, обмежуючись ультиматумами.

Готуючись до війни, гетьман також завдяки своїм здібностям до переговорів намагався вирішити проблему нестачі легкої кінноти. Це можна було вирішити, залучивши до війська татар. Годі навіть уявити, яке важке завдання стояло перед Хмельницьким. Але він блискуче виконав це завдання.

Також налагоджувалися контакти з Доном. Перші посольства відправлялися саме на Дон, донські козаки вважалися побратимами запорожців. Але звідти допомоги не надійшло: московський цар заборонив. На підставі вищесказаного можна стверджувати, що козацька дипломатія не була зорієнтована на Московію, як пишуть навіть деякі сучасні історики. Навіть стосункам з Доном надавалося рівне значення поряд з багатьма іншими державами.

РОЗДІЛ 2. Ораторські здібності гетьмана Хмельницького та новий етап його дипломатії

Окрім успіхів Хмельницького як козацького лідера, важливо також розуміти, що ця людина мала неабиякий хист переговірника та оратора. Не можна забувати, як він вміло переконував козацьку спільноту на ранніх етапах своєї діяльності. Отже, крім дипломатичних знань володів ще й дипломатичними талантами.

Але повернімося до міжнародної діяльності гетьмана. Тут слід зазначити, що в нього існувала посольська служба і посли були не просто гінцями з повідомленнями, а дипломатами, які могли самі приймати рішення в межах наданих їм повноважень.

На хвилі перемог під Жовтими Водами і Корсунем починається новий етап дипломатії Б. Хмельницького, який вирізнявся дуже цікавими діями. Зокрема, гетьман вів одночасно переговори з офіційним польським урядом, з деякими впливовими магнатами, які могли б підтримати козаків та навіть з Литвою (від останньої треба було добитися нейтралітету, щоб уникнути війни на два фронти).

Влітку 1648 року гетьман звернувся і до московського царя, просячи військової допомоги. Хоча цього не було гарантовано, але козаки досягли домовленості про те, що Москва на боці Польщі не виступить.

А тим часом козацькі посли вправно сіяли розбрат між претендентами на трон Речі Посполитої. І знову ж завдяки дипломатичним засобам.

Хмельницький не залишався осторонь і європейської політики. Він приймав посланців від угорського князя та молдавського господаря (через останнього він шукав порозуміння з турками).

Але найвидатнішим кроком дипломатичної служби Богдана Хмельницького є договір з Туреччиною. Він давав Україні найважливіше, що може бути в дипломатії – визнання. Рівноправний договір з однією з найпотужніших держав того часу означав тріумф гетьмана. З цього моменту можна казати, що козацька дипломатія стала визнаною в світі, як і держава.

ВИСНОВКИ

Отже, слід зазначити, що Богдан Хмельницький мав всі риси, притаманні справжньому правителю. Був він і державотворцем, і полководцем, і дипломатом, і оратором. Але от саме його дипломатична діяльність (яка, до речі, на мою думку, потребує детального вивчення на всіх рівнях) дозволяє зрозуміти причини і передумови всіх дій великого гетьмана. А ораторські здібності пояснюють його авторитет серед простого населення, козаків та навіть серед правителів інших держав. Велич людини і пам’ять про неї визначаються її ділами. Життя і справи Богдана Хмельницького були віддані боротьбі за єдність і самостійність українського народу. Це й забезпечило йому видатне місце не лише у вітчизняній, а й світовій історії, у нетлінній пам’яті нащадків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 100 найвідоміших українців / [Гнатюк М., Громовенко Л., Семака Л. та ін.]. – М. : Віче, К. : Орфей, 2001. – 584 с.

2. Видатні постаті в історії України (ІХ – ХІХ ст.): короткі біографічні нариси, історичні та художні портрети / [В. І. Гусєв, В. П.Дрожжин, К. О.Калінцев та ін.]. – К. : Вища школа, 2002. – 359 с.

3. Історія України: нове бачення / [В. Ф. Верстюк, О. В. Гарань, О. І. Гуржій та ін.]; під ред. В. А. Смолія. – К. : Альтернатива, 2000. – 464 с.

4. Історія України в особах: Козаччина / [В. Горобець, О. Гуржій, В. Матях та ін.]. – К. : Україна, 2000. – 302 с.

5. Смолій В. Богдан Хмельницький / В. Смолій, В. Степанков. – К. : Альтернатива, 2003. – 400 с.






map